Неділя, 19.05.2024, 13:25
Кримінальне право України
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
* Chat - Box *
Форма входу
Пошук
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Тема 4. Поняття злочину, його ознаки та класифікація
Практичне заняття

On-line завдання до заняття
 
Мета заняття: розглянути поняття злочину, його ознаки; визначити основні критерії класифікації злочинів і з’ясувати відмінність злочину від інших правопорушень; засвоїти поняття малозначного діяння; знати визначення характеру та ступеня суспільної небезпечності, криміналізації та декриміналізації діянь; розвивати практичні навички відмежування злочинів від інших правопорушень, використовуючи конкретні приклади.
Основні поняття: злочин; суспільна небезпечність; протиправність; винність; караність; класифікація злочинів; зло-чин невеликої тяжкості; злочин середньої тяжкості; тяжкий злочин; особливо тяжкий злочин; малозначність діяння; характер і ступінь суспільної небез­печності; криміналізація діянь; декриміналізація діянь.
Устаткування: відеофільми, логічні схеми, відеопроектор, комп’ютерні навчальні програми.
 
 
Питання до практичного заняття
 
  1. Поняття, соціальна сутність і основні ознаки злочину.
  2. Види злочинів.
  3. Малозначне діяння.
  4. Критерії відмежування злочинів від інших правопорушень.
 
 
Розв’язати задачі за темою
Поняття злочину. Кримінальне право України. Завдання до семінарських та практичних занять / За ред. П.С. Матишевсь­кого та С.С. Яценка. – К.: Юрінком, 2002. – С. 156 – 165.
 
Методичні рекомендації та пояснення
 
У ході готування до практичного заняття курсантам (студентам) необхідно опрацювати лекцію за цією темою, а також самостійно вивчити відповідну навчальну літературу. Вони повинні запам’ятати визначення злочину, наведене в ч. 1 ст. 11 КК України, уміти охарактеризувати основні ознаки злочину, знати класифікацію злочинів залежно від ступеня тяжкості, викладену в ст. 12 КК України, а також інші критерії класифікації злочинів. Крім цього, курсанти (студенти) мають відмежовувати злочин від малозначного діяння та інших правопорушень.
Поняття злочину в теорії кримінального права є універсальною та фундаментальною категорією. Існує, принаймні, три визначення цього поняття залежно від того, чому більше приділяється уваги (соціальній чи правовій сутності):
– формальне визначення (відбиває юридичну природу та юридичні ознаки злочину) – злочином визнається діяння, яке передбачене законом як кримінально каране;
– матеріальне визначення (підкреслює лише соціальну сутність злочину) – злочином є суспільно небезпечне діяння;
– формально-матеріальне визначення (поєднує соціальну та правову характеристику, є найбільш повним визначенням) – злочином визнається суспільно небезпечне і передбачене кримінальним законом діяння.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 11 КК України злочином є передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину (формально-матеріальне визначення).
Вирізняються чотири основні ознаки злочину:
а) суспільна небезпечність – діяння заподіює шкоду відносинам, що охороняються кримінальним законом, або міс-тить реальну можливість заподіяти таку шкоду;
б) винність – відповідальність за вчинення діяння настає тільки за наявності вини;
в) протиправність – скоєння відповідного діяння повин­не бути заборонено чинним КК України (втілення принципу nullum crimen, nulla poena sine lege – немає злочину, немає покарання, якщо немає відповідного закону);
г) караність – реальна чи потенційна загроза застосування покарання за вчинення злочину.
Частина 2 статті 11 КК України дає визначення малозначного діяння, яке не є злочином, тому що в нього відсут­ня така ознака, як суспільна небезпечність.
Під класифікацією злочинів треба розуміти поділ їх на групи за певними критеріями. КК України в ст. 12 передбачає класифікацію злочинів залежно від ступеня їх тяжкості та розподіляє їх на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі й особливо тяжкі. Така класифікація має значення насамперед для індивідуалізації кримінальної відповідальності та призначення покарання.
Курсанти (студенти) повинні вміти наводити й інші критерії класифікації злочинів, наприклад, залежно від:
а) родового об’єкта посягання (злочини проти життя та здоров’я особи, злочини проти власності, злочини проти правосуддя);
б) характеру суспільно небезпечних наслідків (наслідки матеріального та нематеріального характеру);
в) форми вини (умисні, необережні, зі змішаною формою вини й злочини, які можуть бути вчинені як умисно, так і з необережності);
г) суб’єкта злочину (злочини з загальним і спеціальним суб’єктами);
ґ) наявності предмета злочину (предметні та безпредметні злочини);
д) наявності потерпілого;
е) територіальної поширеності та країни, на території якої вчинено злочин;
є) міжнародного визнання діяння саме як злочину;
ж) кримінологічної характеристики злочину.
Основними критеріями відмежування злочину як різновиду правопорушень від інших правопорушень є характер суспільної небезпечності, суб’єкт правопорушення, караність тощо.
Малозначне діяння – це таке формально передбачене КК України винне діяння суб’єкта злочину, яке через малозначність заподіяної шкоди не є суспільно небезпечним. Малозначне діяння слід відрізняти від діяння, що не містить складу злочину.
цьому особливу увагу треба звернути на поняття суспільної небезпечності, її характер і ступінь.
Характер суспільної небезпечності визначається цінністю об’єкта посягання, характером наслідків злочину й формою вини.
Ступінь суспільної небезпечності визначається способом, місцем, часом, обстановкою, знаряддями, метою та мотивами вчинення злочину.
Під криміналізацією суспільно небезпечних діянь розуміють процес законодавчого визнання тих чи інших діянь злочинами, тобто встановлення кримінальної відповідальності за їх вчинення.
Декриміналізація суспільно небезпечних діянь означає виключення діянь з кола злочинних, скасування кримінальної відповідальності за їх вчинення.
Пропонуємо приклад розв’язання задачі з теми, що розглядається.
Сидоренко, знаходячись у продовольчому супермаркеті біля стелажа з молочними продуктами, переконавшись, що ніхто не звертає на нього уваги, узяв пакет з кефіром вартістю 2 гривні й поклав його до внутрішньої кишені куртки. Залишивши приміщення супермаркету, Сидоренко прийшов додому, де випив кефір.
Чи вбачається в діях Сидоренка злочин? Що розуміють під характером і ступенем суспільної небезпечності?
У діянні Сидоренка не вбачається ознак злочину, оскіль­ки його дії щодо заволодіння пакетом з кефіром не відповідають такій ознаці злочину, як суспільна небезпечність. Діяння, вчинене Сидоренком, через свою малозначність не заподіяло й не могло заподіяти істотної шкоди охоронюваним кримінальним законом суспільним відносинам.
Відповідь на теоретичне питання задачі міститься у вищенаведених методичних рекомендаціях до практичного заняття.
Рівень своїх знань за цією темою пропонується перевірити шляхом відповіді на питання для самоконтролю.
 
 
Питання для самоконтролю
 
1. Яке визначення злочину дає кримінальний закон?
2. Які ознаки характеризують злочин?
3. Що означає суспільна небезпечність діяння?
4. Чим визначаються характер і ступінь суспільної небезпечності?
5. Що означає винність діяння?
6. Що таке кримінальна протиправність як ознака злочину?
7. Як співвідносяться поняття "суспільна небезпечність" і "кримінальна протиправність"?
8. Що означає караність діяння?
9. Що таке малозначне діяння?
10. Чим відрізняється малозначне діяння від злочину?
11. Що слід розуміти під класифікацією злочинів?
12. Які критерії класифікації злочинів передбачені КК Ук­раїни?
13. Які категорії злочинів виділяються на підставі ступеня їх тяжкості?
14. Яке значення має класифікація злочинів за ступенем тяжкості для правильного застосування КК України?
15. За якими критеріями, крім ступеня тяжкості, можна класифікувати злочини?
16. У чому полягає відмінність злочину від інших правопорушень?
17. Що таке суспільна небезпечність?
18. Що розуміється під соціальною природою злочину?
19. Як особисті якості особи, що вчинила злочин, впливають на його суспільну небезпечність?
20. Що слід розуміти під характером суспільної небез­печності?
21. Що мається на увазі під ступенем суспільної небез­печності?
22. Що таке криміналізація суспільно небезпечного діяння?
23. Що таке декриміналізація суспільно небезпечного діяння?
 
 
Додаткова література
 
  1. Азаров Д.С. Щодо криміналізації окремих діянь у сфері комп’ютерної інформації // Держава і право. – 2000. – Вип. 8. – С. 343 – 349.
  2. Бачинин В.А. Философия права и преступления: для студентов юридических вузов. – Х.: Фолио, 1999. – 607 с.
  3.  Беккариа Чезаре. О преступлениях и наказаниях (пер., вступ. ст., коммент. и прилож.). – М.: Международные отношения, 2000. – 240 с.
  4. Беньківський В.О. До питання про злочин та його структуру // Держава і право / Інститут держави і права ім. В.М. Корець­кого НАН України. – 2002. – Вип. 15. – С. 447 – 451.
  5. Берзін П.С. Суспільна небезпечність діяння: загальна характеристика // Альманах кримінального права: Збірник статей. – К.: Правова єдність, 2009. – Вип. 1. – С. 108 – 150.
  6. Борисов В., Пащенко А. К вопросу о сущности уголовно-правовой характеристики преступлений // Уголовное право. – 2005. – № 3. – С. 11 – 13.
  7. Веселов Е. Граница преступного и неприступного // Уголовное право. – 2004. – № 3. – С. 12 – 14.
  8. Готін О. Підстави криміналізації діянь // Право України. – 2005. – № 2. – С. 95 – 98.
  9. Готін О. Подвійні стандарти спеціальних кримінально-правових норм: деякі міркування з приводу здобутків та витрат криміналізації // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 133 – 136.
  10. Гуцало О.Н. Противоправность и категория "деяние" в узком и широком смыслах // Проблеми законності / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – 2000. – Вип. 41. – С. 158 – 164.
  11. Дудоров О. Про криміналізацію незаконних дій у разі банк­рутства // Вісник прокуратури. – 2001. – № 2. – С. 30 – 39.
  12. Жук П.Ф., Кириленко О.І. Поняття продовжуваного злочину та його ознаки // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2000. – Вип. 3. – С. 81 – 191.
  13. Заруба П. Злочин як соціальне явище // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 137 – 140.
  14. Казенко Т.Є. До питання про поняття малозначності діяння // Матеріали засідань міжнародного круглого столу, присвяченого пам’яті професора К.Г. Федорова. – Запоріжжя, 2000. – С. 272 – 277.
  15. Казенко Т.Є. Критерії та ознаки малозначності діяння за кримінальним законодавством України // Києво-Могилянська академія. Наукові записки. – Спец. вип. – 2000. – Т. 18. – Ч. 1. – С. 186 – 189.
  16. Козлов А.П. Понятие преступления. – СПб.: Юридиче­ский центр Пресс, 2004. – 819 с.
  17. Короленко М.П. Проблема декриміналізації діянь. – К.: Науковий світ, 2000. – 11 с.
  18. Кривоченко Л.Н. Классификация преступлений. – Харьков: Вища школа, 1983. – 128 с.
  19. Кривошеин П.К. Преступление. Историческое исследование. – К.: Атика, 1993. – 234 с.
  20. Мальцев В. Малозначительность деяния в уголовном праве // Законность. – 1999. – № 1. – С. 17 – 21.
  21. Мельник М. Помилкова криміналізація: види, причини та наслідки // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 5. – С. 94 – 99.
  22. Пашин С. Понимание преступления // Уголовное право. – 2000. – № 3. – С. 81 – 89.
  23. Пономаренко Ю.А. Способи декриміналізації злочинів // Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої ді­яльності: Тези доп. та наук. повідом. учасників наук. конф. молодих учених (м. Харків, 20 – 21 грудня 2001 р.) / За ред. М.І. Панова. – X.: Національна юрид. акад. України, 2002. – С. 118 – 121.
  24. Свиридов Б. Злочин і кара. Сучасний аспект // Віче. – 1999. – № 12. – С. 118 – 123.
  25. Туркевич І.К., Лопушанський Ф.А. Правопорушення та відповідальність. – К.: Наукова думка, 1982. – 112 с.
  26. Фефелов П.А. Общественная опасность преступного деяния и основание уголовной ответственности. – М.: Юридическая литература, 1972. – 151 с.
  27. Чугаев А.П. Малозначительное преступление и товарищеский суд. – Казань, 1966. – 298 с.
 
Кафедра кримінального права ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка © 2024
Зробити безкоштовний сайт з uCoz