Кримінальне право - Тема 3. Закон про кримінальну відповідальність

Меню сайту

* Chat - Box *

Форма входу

Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1

Гостей: 1

Користувачів: 0

Тема 3. Закон про кримінальну відповідальність

Практичне заняття

On-line завдання до заняття

Мета заняття: розглянути поняття закону про кримінальну відповідальність, його роль і значення як основного джерела кримінального права; на основі положень науки кримінального права й аналізу норм чинного кримінального законодавства отримати знання про порядок прийняття та набрання чинності закону про кримінальну відповідальність, його чинність у часі та просторі, застосування кримінального закону за аналогією; засвоїти структуру закону про кримінальну відповідальність, зміст Загальної та Особливої частин КК України, а також структуру та види кримінально-правових норм; розглянути поняття, мету, практичне значення тлумачення кримінального закону; засвоїти види, прийоми та методи тлумачення, використовуючи конкретні приклади.

Основні поняття: закон про кримінальну відповідальність; зворотна сила закону про кримінальну відповідальність; дія закону про кримінальну відповідальність у просторі; дія закону про кримінальну відповідальність у часі; екстрадиція; кримінально-правова норма; диспозиція кримінально-правової норми; санкція кримінально-правової норми; тлумачення кримінального закону; суб’єкти тлумачення кримінального закону; способи тлумачення кримінального закону; тлумачення кримінального закону за обсягом

Устаткування: відеофільми, логічні схеми, відеопроектор, комп’ютерні навчальні програми.

Питання до практичного заняття

Закон про кримінальну відповідальність: поняття й структура. Зворотна сила кримінального закону.
Чинність кримінального закону у часі.
Чинність кримінального закону у просторі.
Структура кримінально-правової норми.
Поняття та види тлумачення закону про кримінальну відповідальність.

Розв’язати задачі за темою

Кримінальний закон та інші джерела кримінального права України. Кримінальне право України. Завдання до семінарських та практичних занять / За ред. П.С. Матишевського та С.С. Яценка. – К.: Юрінком, 2002. – С. 149 – 155.

Методичні рекомендації та пояснення

Готуючись до практичного заняття, курсанти (студенти) повинні звернути особливу увагу на поняття закону про кримінальну відповідальність.

Закон про кримінальну відповідальність – це прийнятий в особливому порядку нормативно-правовий акт вищого органу законодавчої влади (Верховної Ради України), що реґулює охорону особи, суспільства та держави від суспільно небезпечних посягань шляхом визнання їх злочинними та санкціонування на цій основі норм кримінально відповідальної поведінки.

Слід зазначити, що Кримінальний кодекс України діє в часі, просторі та поширюється на фізичних осіб, які скоїли злочин (злочини) на території України, а також за її межами. Під час підготовки до заняття рекомендується зосередити увагу на основних положеннях застосування КК України в зазначених випадках.

Злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час скоєння цього діяння (ч. 2 ст. 4 КК України). Чинним вважається закон, який набрав сили.

У зв’язку з цим принципове значення мають питання щодо часу прийняття, оприлюднення, набрання чинності та часу припинення дії закону про кримінальну відповідальність. Ці питання мають велике значення для вирішення питань, які можуть виникнути за наявності колізій між законами у зв’язку з їх застосуванням стосовно конкретного суспільно небезпечного діяння, коли, наприклад, під час скоєння такого діяння був чинним один закон про кримінальну відповідальність, а під час розгляду справи в суді діє вже інший закон.

Оприлюднення закону – самостійна стадія набрання законом чинності, яка полягає у доведенні до відома громадян і державних органів від імені Президента України повного й точного тексту закону (державною мовою) шляхом його розміщення в офіційному друкованому виданні.

Положення про час набрання кримінальним законом чинності передбачено у ч. 1 ст. 4 КК України. Воно відповідає вимогам ч. 5 ст. 94 Конституції України. На підставі зазначеного можна виділити три терміни набрання чинності новим кримінальним законом:

а) через десять днів з дня його офіційного оприлюднення;

б) з дня його опублікування в офіційному виданні;

в) з того терміну, який у ньому вказаний.

Розглядаючи питання про чинність кримінального закону в часі, курсанти (студенти) повинні самостійно вивчити рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6 і 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) від 19 квітня 2000 року.

Курсанти (студенти) під час вивчення лекції, матеріалів підручників та іншої літератури з цієї теми мають звернути увагу на поняття джерела кримінального права, аналогію права й аналогію закону, визначити їх співвідношення з аналогією в кримінальному законі.

КК України складається із Загальної та Особливої частин, які, у свою чергу, складаються з розділів, а розділи – зі статей. Необхідно розкрити зміст і основні положення структурних елементів кримінального закону та з’ясувати їх взаємозв’язок.

Курсантам (студентам) треба запам’ятати, що під видачею особи, яка вчинила злочин, – екстрадицією – розуміють передачу такої особи однією державою, на території юрисдикції якої ця особа вчинила злочин або громадянином якої вона є, іншій державі.

Кримінально-правова норма – це юридично обов’язкове правило, установлене й санкціоноване державою у відповідних правових актах, що реґулюють визначені суспільні відносини, невиконання (порушення) якого спричиняє настання кримінальної відповідальності. Кримінально-правові норми специфічні, мають свою класифікацію та структуру, які підлягають засвоєнню під час готування до семінарського заняття. Так, кримінально-правові норми Особливої частини КК України складаються з диспозиції та санкції. Виняток становлять кілька статей, у яких дається поняття злочинів певного виду або розкривається зміст окремих термінів чи називаються підстави звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею (наприклад ч. 2 ст. 111, ст. 401 КК України).

Диспозиція – це частина кримінально-правової норми, у якій визначається злочинне діяння.

За технікою побудови й способом опису ознак конкретного виду злочину в чинному законі про кримінальну відповідальність розрізняють такі види диспозицій:

а) просту (ч. 1 ст. 369 КК України);

б) описову (ч. 1 ст. 201 КК України);

в) бланкетну (ст. 236 КК України);

г) відсильну (ч. 1 ст. 122 КК України).

Санкція – це частина кримінально-правової норми, яка визначає вид і розмір покарання за вчинення злочину, передбаченого диспозицією.

Чинний закон про кримінальну відповідальність використовує два види санкцій: відносно визначену (ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 232 КК України) й альтернативну (ч. 1 ст. 212 КК України).

Особливу увагу треба звернути на поняття тлумачення кримінального закону, його значення та види.

Під тлумаченням кримінального закону слід розуміти визначення його змісту й виявлення його точного смислу, а також з’ясування та пояснення термінів, які використовує законодавець.

Тлумачення закону зазвичай класифікують за такими критеріями, як його суб’єкт, прийоми й обсяг.

За суб’єктом тлумачення поділяються на офіційні та неофіцій-ні. У свою чергу офіційні тлумачення можуть мати такі види:

а) автентичні;

б) леґальні (офіційні);

в) судові (казуальні).

До неофіційних слід віднести:

а) доктринальні (наукові);

б) професійні;

в) буденні.

Розрізняються чотири способи (прийоми) тлумачення закону про кримінальну відповідальність:

а) граматичне (філологічне);

б) логічне;

в) систематичне;

г) історичне.

За обсягом тлумачення закону про кримінальну відповідальність поділяються на три види:

а) буквальні;

б) поширювальні;

в) обмежувальні.

Готуючись до практичного заняття, курсанти (студенти) можуть перевірити свої знання шляхом самоконтролю, відповідаючи на питання за темою.

Питання для самоконтролю

Які нормативно-правові акти слід вважати джерелом кримінального права?
Якими є характерні риси кримінального закону?
З чого складається стаття Особливої частини КК України?
З якого моменту та в який період кримінальний закон набирає чиннності?
У яких випадках кримінальний закон має зворотню силу в часі?
Яка диспозиція кримінально-правової норми вважається описовою, відсильною, а яка бланкетною?
Що таке санкція кримінально-правової норми та які існують її види?
Що слід вважати перспективною чинністю кримінального закону?
У чому полягає зміст ультраактивної чинності кримінального закону?
Що слід вважати ретроактивною чинністю кримінального закону?
У чому полягає зміст територіального принципу чинності кримінального закону?
Що охоплюється поняттям "територія України"?
У чому полягає універсальний принцип чинності кримінального закону?
У чому полягає принцип екстериторіальності?
Що означає екстрадиція?
Що необхідно розуміти під тлумаченням кримінального закону?
Які існують види неофіційного тлумачення кримінального закону?
Що таке доктринальне тлумачення кримінального закону?
Які існують види офіційного тлумачення кримінального закону?
Що таке автентичне тлумачення кримінального закону?
Які існують способи тлумачення кримінального закону?
У яких випадках застосовується систематичне тлумачення кримінального закону?
У яких випадках застосовується історичне тлумачення кримінального закону?
Чим відрізняється поширювальне тлумачення кримінального закону від його застосування за аналогією?

Додаткова література

Андрушко П. Новий кримінальний кодекс: гуманізація кримінально-правової політики // Нова політика. – 2001. – № 2. – С. 3 – 19.
Андрушко П.П. Законодавча техніка Кримінального кодексу України 2001 р. // Нова політика. – 2001. – № 4. – С. 6 – 9.
Бойцов А.И. Толкование уголовного закона // Вестник Ленинградского университета. – 1991. – № 20. – С. 97 – 109.
Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. – М.: Юридическая литература, 1967. – С. 6 – 89, 211 – 239.
Виноградова О.І. Видача (екстрадиція) осіб, які вчинили злочини // Адвокат. – 1999. – № 1. – С. 13 – 14.
Володарський В. Чинність кримінального законодавства України у просторі: деякі теоретичні та практичні аспекти // Право України. – 2001. – № 4. – С. 91 – 92.
Воробей П.А., Коржанський М.Й., Щупаковський В.Н. Завдання і дія кримінального закону. – К.: Генеза, 1997. – 157 с.
Гуцало О. Противоправність злочину та аналогія кримінального закону // Вісник академії правових наук України. – 1999. – № 4. – С. 155 – 164.
Євдокімова О.В. Питання класифікації санкцій КК України // Проблеми законності. – 2009. – Вип. 102. – С. 148 – 153.
Лейст О.Э. Санкция в советском праве. – М.: Юридическая литература, 1962. – 238 с.
Лихова С., Свістуленко М. Актуальні питання вдосконалення інституту екстрадиції // Право України. – 2001. – № 1. – С. 120 – 124.
Мирошниченко Н.А. Перспективи вдоконалення Кримінального кодексу України // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. Вип. 47 / Редкол. С.В. Ківалов та ін.; Відп. за вип. Ю.М. Оборотов. – Одеса: Юридична література, 2009. – С. 17 – 20.
Навроцький В.О. Визначення поняття "якість кримінального закону" // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. – Серія юридична. – 1995. – Вип. 32. – С. 57 – 59.
Наден О. Гіпотези норм кримінального права // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 1. – С. 103 – 106.
Наден О. Диспозиції норм кримінального права // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 2. – С. 106 – 109.
Наден О. Щодо поняття норми кримінального права // Право України. – 2006. – № 2. – С. 26 – 32.
Рабiнович П.М. Юридична технiка законотворення в Українi: Загальнi проблеми // Вiсник Академiї правових наук України. – 1998. – № 2 (13). – С. 18 – 28.
Рощина І. Структурні елементи норм кримінального права та їх ефективність у запобіганні злочинам // Часопис Академії адвокатури України. – 2010. – № 6.
Сташис В.В., Тацій В.Я. Концептуальні положення і система чинного Кримінального кодексу України // Проблеми законності. – 2009. – Вип. 100. – С. 278 – 290.
Фесенко Є.В., Фесенко Я.В. Кримінальні кодекси України 2001 та 1960 років: порівняльні таблиці. – К.: Істина, 2001. – 272 с.
Черепенников Р.В. Некоторые вопросы грамматического толко-вания уголовно-правовых норм // Юрист. – 2005. – № 9. – С. 60 – 63.
Шапченко С.Д. Деякі питання тлумачення та застосування статті 28 Кримінальною кодексу України // Законодавство Ук-раїни: Науково-практичні коментарі. – 2002. – № 3. – С. 116 – 124.