Неділя, 19.05.2024, 14:35
Кримінальне право України
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
* Chat - Box *
Форма входу
Пошук
Статистика
Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
 Тема 17. Призначення покарання
Семінарське заняття

On-line завдання
 
Мета заняття: засвоїти загальні засади призначення покарання, обставини, що пом’якшують покарання, обставини, що обтяжують покарання, вимоги закону щодо призначення покарання за незакінчений злочин, а також за злочин, що був скоєний у співучасті; проаналізувати положення щодо призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом; закріпити знання основних правил призначення покарання, зокрема призначення покарання за сукупністю злочинів, а також призначення покарання за сукупністю вироків. 
Основні поняття: загальні засади призначення покарання; спеціальні засади призначення покарання; обставини, що пом'як­шують і обтяжують відповідальність; призначення покарання за незакінчений злочин; призначення покарання за сукупністю злочинів і вироків.
 
 
Питання до семінару
 
  1. Загальні засади призначення покарання.
  2. Обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.
  3. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
  4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, скоєний у співучасті.
  5. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
  6. Призначення покарання за сукупністю вироків.
 
 
Методичні рекомендації та пояснення
 
Готуючись до семінарського заняття, курсанти (студенти) повинні вивчити лекцію, опрацювати наукову літературу, матеріали судової практики призначення покарання.
Призначення покарання – це обрання судом при винесенні обвинувального вироку конкретної міри кримінального впливу особі, яка визнана винною у вчиненні злочину.
Під принципами призначення покарання слід розуміти ті вихідні, найважливіші ідеї, закріплені в нормах кримі­нального законодавства, які визначають зміст і спрямованість діяльності суду щодо призначення покарання особам, винним у вчиненні злочину.
Систему принципів, які відбивають основні, загальнообов’язкові положення інституту призначення покарання на сучасному етапі розвитку кримінального законодавства та науки кримінального права, складають:
а) загальні й галузеві принципи, які мають специфічний прояв у принципах призначення покарання: законність, справедливість, гуманізм тощо;
б) спеціальні принципи інституту призначення покарання: індивідуалізація покарання й економія заходів кримінально-правового примусу.
Курсанти (студенти) мають засвоїти, що під загальними засадами призначення покарання розуміється передбачена в кримінальному законі система загальних правил, які ґрунтуються на принципах призначення покарання та є обов’язковими для суду в кожному конкретному випадку призначення покарання винному у вчиненні злочину для досягнення мети покарання.
Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України можна виділити п’ять загальних правил призначення покарання: а) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; б) відповідно до положень Загальної частини цього кодексу; в) ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину; г) ураховуючи особу винного; ґ) ураховуючи обставини, які пом’якшують чи обтяжують покарання.
Під спеціальними засадами призначення покарання треба розуміти передбачені в кримінальному законі правила призначення покарання, обов’язкові для індивідуалізації покарання винному з урахуванням специфіки вчиненого злочину чи особливостей суб’єкта злочину.
Курсанти (студенти) повинні твердо засвоїти, що в основі спеці­альних засад призначення покарання лежить специфіка змісту певних інститутів кримінального права: незакінченого злочину та співучасті (ст. 68 КК України), сукупності злочинів і вироків (ст.ст. 70, 71 КК України), призначення покарання неповнолітнім (ст. 103 КК України) тощо. Зміст цих інститутів відображає певні спеціальні обставини, характерні лише для певних інститутів кримінального права, наявність яких у вчиненому злочині свідчить про меншу чи більшу суспільну небезпечність цих інститутів у порівнянні із загальними засадами призначення покарання. Саме тому спеціальні засади призначення покарання є обов’язковими тільки при призначенні покарання згідно з особливостями певних кримінально-правових інститутів.
Таким чином, покарання, що застосовується до засуд­женої особи, має відповідати загальним засадам та іншим правилам, установленим кримінальним законом, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості й індивідуалізації покарання. Слід зазначити, що призначення покарання є виключною прероґативою суду. Тому суд, призначаючи покарання, ураховує особливості конкретного злочину й обставини його вчинення, а саме: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо.  
Дуже важливими є питання про призначення покарання за сукупністю злочинів і сукупністю вироків, а також правила складання покарань різних видів, зарахування строку попереднього ув’язнення.
Треба враховувати положення, що стосуються призначення покарання за незакінчений злочин і призначення покарання співучасникам злочину, а також призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
Рівень своїх знань за цією темою пропонується перевірити, відповівши на питання для самоконтролю.
 
 
Питання для самоконтролю
 
  1. Що таке загальні засади призначення покарання?
  2. З яких вимог складаються загальні засади призначення покарання?
  3. Яке покарання є необхідним і достатнім?
  4. Що таке обставини, що пом’якшують покарання?
  5. Яке кримінально-правове значення мають обставини, що пом’якшують покарання?
  6. Чи можуть визнаватися такими, що пом’якшують покарання, інші, крім передбачених ч. 1 ст. 66 КК України, обставини?
  7. Що таке обставини, які обтяжують покарання?
  8. Яким є кримінально-правове значення обставин, що обтяжують покарання?
  9. Чи можуть визнаватися такими, що обтяжуюють покарання, інші, крім передбачених ч. 1 ст. 67 КК України, обставини?
  10.  Як призначається покарання за незакінчений злочин?
  11.  Як призначається покарання за злочин, вчинений у співучасті?
  12.  Чи може суд призначити більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, за певний злочин?
  13.  Яким є порядок призначення покарання за сукупністю злочинів?
  14.  Якими є особливості призначення додаткових покарань за сукупністю злочинів?
  15.  У яких випадках призначається покарання за сукуп­ністю вироків?
  16.  Яким є порядок призначення покарання за сукупністю вироків?
  17.  За якими нормами відбувається складання різних видів покарань при призначенні покарання за сукупністю злочинів або вироків?
 
 
Додаткова література
 
  1. Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уго­ловному праву. – К.: Вища школа, 1980. – 216 с.
  2. Беляев В.Г. Применение уголовного закона: Учебное пособие. – Волгоград: ВЮИ МВД России, 1998. – 128 с.
  3. Благов Е.В. Назначение наказания. Теория и практика. – Ярославль: Ярослав. гос. ун-т, 2002. – 176 с.
  4. Благов Е.В. Применение уголовного права (теория и практика). – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. − 505 с.
  5. Велиев С.А. Принципы назначения наказания. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – 388 с.
  6. Горелик И.И. Наказание и его назначение. – Минск: Беларусь, 1978. − 96 с.
  7. Грицай В.В. Поняття та значення загальних засад призначення покарання винному в кримінальному законодавстві України // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. − 2003. − № 2. − С. 138 – 143.
  8. Ищенко А.В. Назначение наказания по Уголовному кодексу Российской Федерации: Научно-практическое пособие. − М.: Юрлитинформ, 2002. – 160 с.
  9. Карпец И.И. Индивидуализация наказания в советском уголовном праве. − М.: Юридическая литература, 1961. − 152 с.
  10. Карпушева І.Ю. Суспільно небезпечна дія та інститут призначення покарання: перспективи розвитку // Проблеми правознавства і правоохоронної діяльності. – 2009. – № 2. – С. 277 – 285.
  11. Красиков Ю.А. Назначение наказания: обусловленность и критерии индивидуализации: Учебное пособие. – М.: Моск. юрид. ин-т, 1991. − 76 с.
  12. Кругликов Л.Л. Законодательные пределы назначения наказания // Уголовный процесс. – 2005. − № 4. − С. 43 – 52.
  13. Кругликов Л.Л. Правовая природа смягчающих и отяг­чающих наказание обстоятельств // Уголовное право. − 1999. − № 4. – С. 12 – 20.
  14. Кругликов Л.Л. Смягчающие и отягчающие обстоятель­ства в советском уголовном праве (Вопросы теории). – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1985. − 164 с.
  15. Мамедов А.А. Справедливость назначения наказания. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. – 119 с.
  16. Мясников О.А. Проблемы назначения наказания ниже низшего предела санкции // Правоведение. − 2001. − № 3. − С. 126 – 134.
  17. Мясников О.А. Смягчающие и отягчающие наказание обстоятельства в теории, законодательстве и судебной практике. − М.: Юрлитинформ, 2002. – 240 с.
  18. Полтавець В.В. Врахування ступеня тяжкості вчиненого злочину судом при призначенні покарання // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ: Зб. наук. праць. − Львів: Львів. ін-т внутр. справ при НАВС України, 2005. − Вип. 1. − С. 101 – 115.
  19. Полтавець В.В. Деякі питання вдосконалення законодавчої регламентації інституту обставин, які обтяжують покарання // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. праць. − Донецьк: ДІВС МВС України. − 2005. − № 2. − С. 229 – 237.
  20. Полтавець В.В. Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України: Монографія / МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України; [Наук. ред. канд. юрид. наук, проф. Л.М. Кривоченко]. − Луганськ: РВВ ЛАВС, 2005. − 239 c.
  21. Полтавець В.В. Загальні засади призначення покарання та їх кримінально-правове значення: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ. – Луганськ, 2005. − 20 с.
  22. Полянський Є.Ю. Реформування вітчизняного законодавства про призначення покарання з урахуванням іноземного досвіду застосування формалізованих санкцій // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. Вип. 47 / Редкол. С.В. Ківалов та ін.; Відп. за вип. Ю.М. Оборотов. – Одеса: Юридична література, 2009. – С. 85 – 91.
  23. Сахарук Т.В. Юридична природа обставин, що пом’як-шують та обтяжують покарання // Життя і право. – 2004. − № 4 (4). – С. 65 – 69.
  24. Становский М.Н. Назначение наказания. − СПб.: Юридический центр Пресс, 1999. – 480 с.
  25. Ткаченко В. Общие начала назначения наказания // Российская юстиция. − 1997. − № 1. − С. 10 – 11.
  26. Шнейдер А.М. Назначение наказания по советскому уголовному праву: Лекции для студентов. – М.: ВЮЗИ, 1957. – 104 с.
  27. Федорак Л. Конкуренція пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин у ст. 69 Кримінального кодексу України //Підприєм­ництво, держава і право. – 2009. – № 11. – С. 165 – 166.
  28. Федорчук І.М. Урахування судом під час призначення покарання повторного вчинення злочину та рецидиву злочинів як обставин, що обтяжують покарання // Проблеми правознавства і правоохоронної діяльності. – 2009. – № 3. – С. 3 – 8.
 
 
Кафедра кримінального права ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка © 2024
Зробити безкоштовний сайт з uCoz